Розроблено технологію переробки гальванічних шламів на сировину для отримання грунтових емалевих покриттів. Досліджено властивості отриманих грунтових емалей. Запропоновано алгоритм розрахунку властивостей емалей залежно від їх складу. Коректність моделі підтверджено збігом розрахункових й експериментальних даних для коефіцієнта термічного розширення.

Розглянуто процес отримання реагентів, з магнітно-сорбційними властивостями. Досліджено фактори, що впливають на процес їх отримання. В процесі отримання реагентів змінювали вихідну концентрацію заліза в розчині, pH і температуру розчину, швидкість підведення окисника. Реагенти отримано за присутності каталізатора та без нього. Наведено способи отримання реагентів також з відходів виробництва. Зафіксовано зниження сорбційних і збільшення магнітних властивостей реагентів з часом. Запропоновано спосіб отримання повільно старіючого реагенту.

Наведено результати досліджень щодо зневоднення шламів. Основою яких є оксигідратні та гідратовані оксиди заліза. За величинами магнітної сприйнятливості, сорбційної ємності вихідних реагентів шлами поділено на три групи. Визначено, що зниження величини pH шламів призводить до зменшення часу досягнення мінімальних значень вологості, а зростання магнітної сприйнятливості шламів збільшує ступень їх зневоднення.

Запропоновано фреймворк на базі мови програмування Scala для розробки стандартизованих RESTful веб-сервісів. Проект націлений на застосовування іншими розробниками програмного забезпечення для полегшення розробки веб-додатків, створених за допомогою архітектури мікросервісів.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) - одна з найпоширеніших причин призначення антибіотиків жінкам в усьому світі. ІСШ також пов'язані з інтра- та післяопераційною катетеризацією, яка є важливим компонентом багатьох гінекологічних хірургічних процедур, включно зі встановленням субуретрального слінга (ВСС). Мета дослідження - порівняти частоту ІСШ після процедури ВСС. У дослідженні взяли участь 562 пацієнтки, яким було проведено процедуру ВСС із приводу стресового нетримання сечі (СНС). Пацієнтки були розподілені в співвідношенні 1:1 на дві досліджувані групи: в одній групі пацієнтки отримували 500 мг ципрофлоксацину тричі на добу протягом 3 днів поспіль після операції, а в іншій - 5 мл канефрону перорально тричі на добу протягом 3-х тиж. Після аналізу зібраних даних встановлено, що протягом 6 міс після процедури ВСС у групі пацієнток, які отримували ципрофлоксацин, ІСШ відзначалися у 29 жінок (10,98 %), тоді як у групі пацієнток, які отримували канефрон Н, - у 36 жінок (13,64 %). Статистично значущої різниці між двома групами не відзначалося. Післяопераційна профілактика з застосуванням фітотерапевтичних препаратів може розглядатися як привабливий варіант зменшення вживання антибіотиків пацієнтками після процедури ВСС.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) - одна з найпоширеніших причин призначення антибіотиків жінкам в усьому світі. ІСШ також пов'язані з інтра- та післяопераційною катетеризацією, яка є важливим компонентом багатьох гінекологічних хірургічних процедур, включно зі встановленням субуретрального слінга (ВСС). Мета дослідження - порівняти частоту ІСШ після процедури ВСС. У дослідженні взяли участь 562 пацієнтки, яким було проведено процедуру ВСС з приводу стресового нетримання сечі (СНС). Пацієнток було розподілено у співвідношенні 1:1 на дві досліджувані групи: в одній групі пацієнтки одержували 500 мг ципрофлоксацину тричі на добу протягом 3 днів поспіль після операції, а в іншій - 5 мл канефрону перорально тричі на добу протягом 3 тиж. Після аналізу зібраних даних було встановлено, що протягом 6 міс після процедури ВСС у групі пацієнток, які одержували ципрофлоксацин, ІСШ відзначалися у 29 жінок (10,98 %), тоді як у групі пацієнток, які одержували канефрон, - у 36 жінок (13,64 %). Статистично значущої різниці між двома групами не відзначалося. Післяопераційна профілактика із застосуванням фітотерапевтичних препаратів може розглядатися як привабливий варіант зменшення вживання антибіотиків пацієнтками після процедури ВСС.